Главная » Статьи » Мої статті

Кожному студенту по безхабарній гривні!

З проблемою хабарів в освіті стикається ледь не кожен студент ВНЗ. Хтось від друзів чув, а хтось і сам давав. Проте від хабарництва потерпають не лише студенти, чи учні. Мені, в свій час, як викладачеві з досвідом роботи в кількох ВНЗ України, доводилося боротися з тими, хто дає хабарі, а точніше – з тими, хто їх передає.

Дивно, але коли я була студенткою, а пізніше аспіранткою, у мене було значно менше проблем через те, що я не давала хабарів, ніж коли я стала викладачем і від хабарів відмовлялася.

Така поведінка руйнує звичний світогляд більшості членів науково-педагогічного колективу. Ну як це не брати? Це ж такий зручний спосіб «вийти з ускладненого положення через низькі зарплати викладачів»!

А все почалося з того, що лаборант кафедри підійшла до мене і нишком поклала на стіл заліковку студентки, що регулярно пропускала заняття. В заліковці лежали гроші. Та й студентка раптом виявилася родичкою якогось викладача. Коли я повернула залікову та повідомила, що такою практикою не займаюся, на мене злинув шквал емоції. Лаборант пригрозила, що я матиму проблеми.

З тих пір почалося «цькування» з боку керівництва. Довелося стикнутися і з наклепом, коли студентів примушували писати доповідні записки (за що вони пізніше просили вибачення) і з контролем кожної дії (з регулярними викликами в деканат).

Вихід один – залишатися твердим у своєму рішенні не йти на компроміс з совістю та відстоювати справедливість. Важливо зберігати зовнішній спокій, навіть якщо всередині все тремтить. За таку позицію, рано чи пізно, починають поважати навіть противники.

А що стосується питань зміни рівня корупції – то він зменшився, принаймні, в тих групах, де я веду заняття. Я попереджаю студентів про те, що за хабарі їм іспити здати не вдасться. Але якщо серйозно, то довелося виробити цілу стратегію, як боротися з тими, хто наполегливо нав'язує хабарі через посередників. На початку кожного семестру я попереджала групу про те, що приймати іспити і заліки буду лише в тому випадку, якщо група буде присутня у повному складі. У такому випадку на іспити приходили навіть ті, хто ніколи не бував на заняттях в університеті. У мене випадала нагода особисто познайомитися з таким студентом і поспілкуватися з ним, що позбавляло його можливості прислати до мене компетентного посередника (іноді, навіть, в особі начальства).

Тепер дарую своїм студентам безхабарні гривні, щоб вкладали у заліковку тим викладачам, хто не хоче приймати іспити без матеріальної винагороди. А також пропоную підписати декларацію безхабарності.

Маєте подібний досвід боротьби з хабарництвом? Долучайтесь до нас, ми допоможемо!

 

Олена Гула,

к.е.н, викладач,

кореспондент Руху «Ніхабарництву! Я не даю і не беру хабарів»

 

 

Категория: Мої статті | Добавил: serggula (16.01.2015) | Просмотров: 813 | Рейтинг: 5.0/1
Всего комментариев: 0
avatar