Главная » Статьи » Мої статті

Доброчесність як нова категорія антикорупційного законодавства: реальність та перспективи

Законодавець повертається до джерел. А це, як відомо, – jus est ars boni et aequi (з лат. – право є мистецтвом добра та справедливості).

Чи буде нове українське антикорупційне законодавство стимулювати наших чиновників до справедливості, чесності та добра? Парламент зробив для цього вагомий крок, включивши в антикорупційні закони таке поняття як «доброчесність».

Без доброчесності та моральності тих, хто протидіє корупції, і тих, хто розпоряджається державними коштами, важко уявити собі реальну боротьбу з проявами корупції та хабарництва.

Автори нового антикорупційного законодавства вирішили, що наші чиновники мають бути не тільки професійними, але й доброчесними. У тих, хто розпоряджається невласним майном, часто виникають великі спокуси. Вміння правильно та за призначенням реалізовувати тисячі, а то і мільйони, державних коштів, вимагає не тільки професійності, але й моральності.  

В новому Законі України «Про засади державної антикорупційної політики» резюмовано, що ефективність протидії корупційним процесам значною мірою залежить саме від доброчесності посадових осіб. Із зазначеним важко не погодитися.

Вивчаючи нові антикорупційні законодавчі акти, можна знайти ряд відповідей на питання: яким чином український законодавець підніматиме рівень доброчесності чиновників; як буде відстежуватися їхня доброчесність; якими будуть наслідки недоброчесної поведінки та інше.

Варто зазначити, що тлумачення самого поняття «доброчесність» ми не знайдемо у жодному із новоприйнятих антикорупційних законів, що варто вважати прогалиною нового антикорупційного законодавства.

Саме поняття «доброчесність» є словосполученням двох окремих слів – добро та чесність, як необхідних базових принципів діяльності кожного українського чиновника. Тепер, він законодавчо зобов’язаний бути добрим службовцем по відношенню до звичайних громадян, яким він надає послуги та повинен бути максимально чесним щодо здійснення своїх службових обов’язків, особливо у сфері реалізації державних та місцевих коштів.

Виходячи з вищенаведеного, можемо сформувати наступне поняття доброчесності. Доброчесність – це необхідна морально-етична складова діяльності державного службовця, яка визначає межу і спосіб його поведінки, що базується на принципах доброго відношення до громадян та чесності у способі власного життя, виконанні своїх обов’язків та розпорядженні державними ресурсами.  

Із ухвалених законодавчих актів щодо імплементації новел доброчесності, найперше, вбачається, що держава буде прагнути створити доброчесну публічну службу через реформування законодавства про державну службу та службу в органах місцевого самоврядування. Це дозволить набирати на державну службу професійних та порядних людей, а також забезпечити належний рівень як оплати праці, так і моніторингу діяльності конкретного чиновника.

Наступним важливим кроком буде втілення в життя інституту доброчесних викривачів фактів хабарництва та корупції. Законом України «Про запобігання корупції» визначаються методи захисту викривачів від переслідування. Також передбачається зобов’язання публічних службовців повідомляти про підозру в корупції тих, чи інших співробітників.

Важливою новелою Закону є перевірка на доброчесність, що має стосуватися кожного чиновника. Заходи моніторингу доброчесності повинні здійснюватися шляхом імітації ситуацій, подібних тим, що виникають у повсякденній діяльності публічного службовця, з метою перевірки доброчесності поведінки службовця за певних обставин. Тобто, іде мова про провокування хабара і відстеження поведінки конкретного чиновника на предмет чесності та непідкупності.

Новим антикорупційним законодавством передбачено також моніторинг способу життя конкретного чиновника на предмет його доброчесності, а саме: відповідність витрат та стилю життя до заробленого, правдивість інформації у власноручно заповнених деклараціях та чесність при отримані незарплатних матеріальних вигод. 

Закон про антикорупційну стратегію передбачає створення реєстру недобросовісних учасників державних закупівель задля забезпечення функціонування системи заборони на участь в процедурах закупівель корупціонерів та хабарників.

Чи не найголовнішою новелою, яка передбачається антикорупційною стратегією, є створення проектів "пакти доброчесності" в сферах, що передбачають значні бюджетні витрати, шляхом формування тристороннього (уряд - бізнес - громадськість) механізму контролю за плануванням та реалізацією таких проектів, цільового та ефективного витрачання державних коштів.

Законодавчі новели доброчесності мають запрацювати у 2015 році. Безперечно, що це базовий та надважливий принцип, яким повинні керуватися будь-які чиновники. Адже, доведено життям, що не варто покладатися на службовця, який володіє високими професійними якостями, але позбавлений сильних моральних цінностей. Тому важливим завданням для новостворених антикорупційних органів буде втілення нових законодавчих інструментів доброчесності. І що є надзвичайно важливим – це завдання стосується не тільки державних органів, але і свідомих громадян та активних громадських організацій, оскільки саме вони матимуть спроможність змусити чиновників жити чесно та відповідально перед українською громадою.

Так ГО «Ні хабарництву! Я не даю і не беру хабарів розробила спеціальну Декларацію доброчесності, яка передбачає, що доброчесні чиновники підписуючи її беруть на себе зобов’язання не давати і не брати хабарів у своєму особистому та професійному житті.  

Подібні заходи громадськості, а також активна діяльність новостворених антикорупційних органів України, безперечно, буде сприяти підняттю рівня доброчесності українських чиновників.

 

Сергій Гула,

аналітик Transparency International Україна,

голова Руху «Ні хабарництву! Я не даю і не беру хабарів»

 

Категория: Мої статті | Добавил: serggula (26.01.2015) | Просмотров: 3675 | Рейтинг: 5.0/3
Всего комментариев: 0
avatar