Главная » Статьи » Мої статті

Чому поляки не борються з хабарництвом у вишах?

Освіта – рушійна сила розвитку будь-якого суспільства. Це цілий світ, що відкриває нові горизонти, розширює можливості та збагачує внутрішній світ людини. Однак, існують серйозні загрози, що підточують любов до знань із середини.

Хабарництво та корупція в освітній системі України – одне з найгостріших питань, що гальмує розвиток освіти та впровадження в ній європейських стандартів. А звідси випливають безліч проблем: куплені дипломи не додають здоров’я хворим, не сприяють зростанню справедливості в судах та професіоналізму в державній службі, не формують суспільної свідомості та нового мислення, спрямованого на добро.

Проте, ця проблема є не лише українською. Про її світовий масштаб, а саме корумпованість освітньої сфери, свідчить глобальний звіт, опублікований від 1 жовтня 2013 р. на сайті Transparency International (Міжнародної недержавної організації по боротьбі з корупцією та дослідженню питань корупції у світі http://www.transparency.org/home/searchnw/ab7415512d390330f95f5189bff4901f/)

         Чи можна говори про ту ж проблему в польській системі вищої освіти, адже наша культура, історія, мова мають спільні сторінки і коріння. Відповіді на ці та інші питання знаходила група молодих дослідників, які стали учасниками програми Благодійного фонду Богдана Гаврилишина «Молодь змінить Україну».

         

Отже, який він – польський досвід і чим ця країна так приваблює і вражає.

 

Вршава зустріла нас холодним вересневим дощем. Та це не завадило нашій команді весело крокувати охайними, прикрашеними квітами польськими вуличками в напрямку до чергової інституції на зустріч із експертами. По дорозі зустрічаємо чоловіка, який під дощем поливає квіти, висаджені в клумбах обабіч дороги – це його робота і він сумлінно її виконує. Перше, що спадає на думку – навіщо він це робить, адже його ніхто не контролює? Вже не раз ми чули цього дня, що поляки – народ працелюбний. Вони працюють по 10 годин на добу. За проїзд у таксі видають квитанції. І, здається, ніхто не намагається тебе обдурити – люди вчаться, а, можливо, вже й навчені довіряти одне одному.

         А от в реаліях України пригадується розмова на ринку. Продавчиня, спостерігаючи за тим, як клієнт старанно перераховує решту, говорить йому: «Я звикла, що мені довіряють!», – на що той відповідає: «А я звик, що мене ошукують». Але ж потенціал нашого працелюбства не менший, ніж у поляків, і вірити одне одному ми теж повинні вчитися. Та й працювати сумлінно, а не лише «про людське око» не так вже й складно. Варто змінити своє ставлення до роботи, яка, за правильного її сприйняття, може приносити радість.

Ми мали прекрасну нагоду поспілкуватися з представниками різних закладів і установ, що представляють освіту та науку в Польщі. Це і фонд розвитку освіти, Міністерство науки і вищої освіти, Інститут обробки інформації, Науковий центр «Копернікус», Ягелонський університет у Кракові.

На зустрічі в Міністерстві науки та вищої освіти республіки Польща ми дізнавалися, чи є актуальним питання корупції в освіті для польських вишів. Директор Департаменту стратегії Матеуш Гачинський (Mateusz Gaczyński) відповів, що ця проблема існувала років п’ять-десять тому, і нині не правильно говорити про її актуальність. Ситуація змінилася через зміну у свідомості суспільства: ринкові умови диктують свої вимоги. Хороші спеціалісти мають високі зарплати та не відчувають проблем із працевлаштуванням. Студенти з низьким рівнем знань, що отримують оцінки за хабарі, не можуть влаштуватися на роботу і мати добре забезпечене життя. А конкуренція на ринку праці в Польщі, як і в Україні, досить жорстка. Тож, такий стиль поведінки не сприймається сучасним суспільством. Посади отримуються не за знайомством, а за рівнем проявлених знань та здібностей.

За словами директора Департаменту стратегії Міністерства науки і вищої освіти Республіки Польща Матеуша Гачинського, громадяни Польщі вже не є гвинтиками великої адміністративної системи, як це було за старого режиму. Швидше навпаки, ця система стоїть на службі у людей. Суспільство спричиняє зміни в системі. Польща взяла курс на патерналізм та прозорість державної діяльності і освітньої сфери зокрема. Студенти в університетах мають право та можливість оцінювати роботу та педагогічні якості своїх викладачів. Вони також мають вплив на процес обрання керівництва університету.

 

Пан Гачинський зазначає, що хороша репутація університету набуває важливого значення для міжнародної діяльності. Польські дипломи визнаються в країнах ЄС, що вимагає підвищення конкурентоздатності польської освіти на європейському ринку. Будь-які внутрішні проблеми університету можуть вільно обговорюватися в засобах масової інформації, інтернет-форумах, соціальних мережах, що впливає на рейтинг ВНЗ. Звичайно, трапляються окремі випадки хабарництва, чи зловживання службовим становищем в освітній сфері. Проте ці явище не несуть характеру масовості.

То що ж мотивує українських студентів їхати на навчання в польські ВНЗ? Як свідчать самі українські студенти – це, по-перше, прагнення отримати диплом європейського зразка, що значно розширює можливості по працевлаштуванню за кордоном. Другою причиню є порівняно невисокі ціни (близько 2 тис. євро в рік). І третя причина – відсутність в польських вишах корупційних схем. Освіта вищої школи в Польщі є досить прозорою, викладачі радше захищають інтереси студентів, ніж вишів.

         Не варто ігнорувати той факт, що духовність польського суспільства – важливий фактор, що впродовж багатьох століть утримує країну від великих руйнувань. Авторитет церкви справляє вплив і на якість освіти. Директор Бюро Зовнішніх Справ та ЄС канцелярії Сенату пан Лешек Кєнєвіч зазначив: «Церква завжди мала незалежний авторитет, власне видавництво, займалась освітньою діяльністю через Люблінський Католицький університет. Церковна освіта та викладання богослів’я в парафіяльних школах були значно вищої якості, ніж аналогічні навчальні програми в загальноосвітніх закладах. Можу сказати з власного досвіду, що, будучи школярем, я з задоволенням відвідував навчальні курси при церкві. Це розширювало коло моїх спілкувань з новими, цікавими людьми. Взагалі, вся Європа побудована на духовному імунітеті».

 

Отже, що допоможе Україні, що за вищезгаданим дослідженням 2012 року індексу сприйняття корупції посіла 144 місце зі 176 досліджуваних країн, зрушити з цієї позначки та розвиватися в напрямку прозорості в держуправлінні та освітній сфері?

На мою думку – це небайдуже ставлення молодих людей до вищезгаданих проблем, які своїми переконаннями, цілеспрямованістю та силою волі зможуть утворити критичну масу в суспільстві, що здійснюватиме трансформаційні перетворення. Ми повинні піднімати ці питання в суспільстві, обговорювати їх, протистояти корупції на робочих місцях, проводити дослідження в цій тематиці, публікувати результати.

Іншим важливим фактором на шляху позитивних змін для України є доручення до українського Національного Руху «Ні хабарництву! Я не даю і не беру хабарів», який об’єднує людей, що відмовилися давати і брати хабарів, засвідчивши це Декларацією безхабарності, яку я закликаю підписати всім гідним українцям!

 

Олена Гула, к.е.н., викладач

Категория: Мої статті | Добавил: serggula (10.02.2015) | Просмотров: 801 | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
avatar