Главная » Статьи » Мої статті

А у вас який офіційний хабар?

Усіх обурюють побори в лікувальних закладах, але при цьому ніхто не хоче й пальцем об палець вдарити, щоб ситуація змінилася на краще. Хтось же має бути першим, — вирішила молода лучанка Світлана Леонічева. 
Її маму місяць тому оперували в обласній клінічній лікарні з приводу грижі. Обійшлося це майже у 8 тисяч гривень. Як звичайно, перед хірургічним втручанням дали великий список усього, що необхідно було купити. Потім знову призначали ліки. Чи все з придбаних медикаментів, розхідних матеріалів було життєвонеобхідним, — сказати важко. Але крім цих витрат ще ж довелося заплатити «в кишеню» лікарям. Анестезіолог бере 600—650 гривень за наркоз, у хірурга «такса» — 1000— 500 гривень за операцію.

Моя мама–пенсіонерка дала тисячу, бо більше не мала, чим викликала помітне невдоволення. Коли розповідала мені про це, ледь не плакала, — з порога виклала суть справи відвідувачка, яку привело до нас бажання боронити інтереси малозабезпечених пацієнтів. 

Рішуче налаштована жінка першим ділом пішла до керівника лікувального закладу. Каже, її уважно прийняли, вислухали. Головний лікар пообіцяв розібратися, допомогти повернути кошти, якщо будуть наведені конкретні факти: хто, скільки, коли і кому заплатив у кишеню. 
Тепер варто знайти однодумців, людей, які не побояться сказати правду. Тільки потрібно надрукувати в газеті оголошення: «Звертаюся до всіх, кого обурюють побори в медицині, — відгукніться, зателефонуйте мені за номером 093 2861808. Спільно зможемо повернути гроші, які ви були змушені заплатити лікарям», — написала Світлана Володимирівна заяву на ім’я головного редактора місцевої газети. 
Не раз доводилося мати справу зі скаргами на порядки в медицині. Але, як правило, усе зводиться до критичних узагальнень. Свідчити ж ніхто не хоче. Керівники закладів розводять руками: «Якби не пропонували — лікарі б не брали, винні обидві сторони». Зрештою, законом передбачена відповідальність і тих, хто дає «конверти». 
— Я заплатила хірургу за дві операції 1500 гривень. Моїй мамі не допомогли, скоро й померла. Нащо ж було «різати»? — нарікала донька онкохворої пацієнтки. 
— А гроші у вас вимагали? — уточнюємо. 
— Після операції я сама занесла. Можна, звичайно, було й не давати. Але ж усі платять, — пояснювала свій «благодійний» вчинок наша співрозмовниця. 
Подолати традицію неофіційних доплат лікарям непросто, адже люди зі статками самі й підтримують її. 
Дехто покладає надії на впровадження страхової медицини, коли, сплачуючи щомісячні внески, людина розраховуватиме на те, що у випадку потреби їй буде забезпечене належне лікування. Однак до цього ще далеко. І змінювати доведеться не тільки організаційні засади в галузі, а й наші свідомість, переконання, звички, настрої. 
Тому ми й не залишили без уваги заяву Світлани, з усього видно — небайдужої і принципової жінки. Обов’язково поінформуємо, чим завершиться її ініціатива, скільки людей зголоситься підтвердити, що в них у лікарнях вимагали гроші. 

Отже, якщо Ви дійсно бажаєте і маєте наснагу боротися із хабарництвом скористайтесь наданими порадами. Борімося разом – і ми поборимо хабарництво в нашій державі! А також долучайтесь до Руху: «Ні хабарництву! Я не даю і не беру хабарів»

Категория: Мої статті | Добавил: serggula (23.07.2014) | Просмотров: 619 | Рейтинг: 5.0/3
Всего комментариев: 0
avatar