Всі новини » 2015 » Червень » 11 » Той, хто дає, чи той хто бере? З кого починати боротьбу з корупцією?
18:07
Той, хто дає, чи той хто бере? З кого починати боротьбу з корупцією?

Запровадити угоду зі слідством для корупційних злочинів, підняти зарплати чиновникам та посилити покарання за корупційні злочини – такі компроміси запропонували учасники ток-шоу "Дебати PRO" на UΛ:Першому 12 червня.

 

"Не підмажеш – не поїдеш", – звикли ми говорити про державну машину і звикли "підмазувати". У щоденному житті корупція фактично стала нормою – майже 70% наших співгромадян хоча б раз, а здебільшого і частіше давали хабарі. І більшість зізнається, що роблять це не на вимогу чиновника, а самостійно, щоб пришвидшити вирішення того чи іншого питання або просто віддячити. У результаті – чиновникам віддячили, питання вирішили, а Україна – попереду в антикорупційних рейтингах: за даними міжнародних організацій ми – найбільш корумпована країна Європи й досі, і після Революції Гідності. За даними Служби безпеки України майже 10%, а то й 15% державного бюджету ми втрачаємо лише на державних закупівлях. Це ті гроші, які мали би стати лікарнями і дорогами, а стають дорогими автомобілями і заміськими будинками.

 

Час це змінювати. Та з кого ж починати – з чиновників, які беруть хабарі, чи з простих громадян, хто ці хабарі дає? Вирішення цього питання шукали у "Дебатах PRO".

До тих, хто вважає, що відповідати за корупцію найперше мають чиновники, й у в’язницях їх має бути значно більше, ніж 20 офіційно засуджених у минулому році, долучилися народний депутат Сергій Лещенко, начальник Антикорупційного управління при Генеральній прокуратурі України Павло Жебрівський та координатор Громадянської платформи "Нова країна" Володимир Козленко.

Наприклад, нардеп Сергій Лещенко пояснює свою позицію так: "Чиновники є розпорядниками державних коштів. Відповідно, гроші, які недоотримує держбюджет – це гроші, які недоотримують пересічні громадяни, кому виплачуються зарплати чи пенсії через перерозподіл із бюджету. Відповідальність чиновника значно вища, бо від його рішення – брати хабар чи не брати – залежить, яку стипендію отримає студент, яку зарплату отримає лікар чи, зрештою, яку пенсію заплатять пенсіонеру. І хоч у нас платять із пенсійного фонду, але потім дефіцит покривається в тому числі і з бюджетних грошей. Корупція – це те, що відбивається на кишені кожного. Те, що вкрали з бюджету – недоотримали прості громадяни".

 

Минулого року понесли відповідальність за корупцію і потрапили у в’язницю усього 20 осіб. Та їх, очевидно, значно більше. І чому за хабарництво мають відповідати саме чиновники, пояснив Павло Жебрівський: "Насправді люди живуть по правилах, які виробляють, затверджують і продукують чиновники. 90% усіх випадків хабарництва – це побутова корупція: ДАІ-шники, лікарі, посадовці нижчої ланки. І тут завдання парламенту, чиновників розробити такі правила суспільного життя, коли хабар було б дати неможливо. Наприклад, ніколи лікареві не даватимуть хабара, якщо буде страхова медицина, або ДАІ-шникові ніколи не платитимуть грошей, якщо замість нього стоятиме відеокамера і фіксуватиме порушення. І тільки 10% - це насправді ті корупційні злочини, з якими мають боротися Антикорупційне бюро, прокуратура. Тому починати треба з чиновників, які виробляють правила, за якими живе суспільство і змушене робити те, що робить".

Серед тих, хто вважає, що провина за корупцію лежить не лише на чиновниках, а й на звичайних людях, які мають перестати давати хабарі, були нардеп Вадим Денисенко, голова Національного агентства України з питань державної служби Костянтин Ващенко та координатор загальнонаціонального руху "Ні хабарництву! Я не беру і не даю хабарів" Сергій Гула.

Вадим Денисенко, колишній журналіст, а нині – народний депутат, вважає, що за корупцію мають нести відповідальність усі – і держслужбовці, й прості громадяни. Особливою загрозою вважає те, що після покарання декількох чиновників боротьба з хабарництвом може просто припинитися: "Наша глобальна проблема полягає в тому, що ми почали зараз проблему деолігархізації. Найбільша загроза, яка є на сьогодні – те, що ми визначимо одного чи двох олігархів, яких привселюдно розкуркулимо, і після цього боротьба з корупцією зупиниться. У нас уже був період, коли ми визначили, що є одна людина, яка краде – це Павло Лазоренко. І вся Україна протягом кількох років вважала, що це найбільший злочин, найбільше зло, яке є в країні. Хоча навколо були іще десятки таких лазоренків. Боротися треба з усією корупцією".

А як саме долати тотальне хабарництво в Україні, порадив голова Національного агентства України з питань державної служби Костянтин Ващенко, бо він переконаний, що закликами корупцію не подолати, і щоб щось змінити, треба спочатку поміняти систему. "Сьогодні урядом і Національним агентством, яке я очолюю, розроблено абсолютно сучасний, новий закон про державну службу, що має повністю задати нові правила гри для всіх чиновників, яких сьогодні в країні є 300 тисяч. Це є конкурсний добір на посади, встановлення професійних вимог, це і побудована на заслугах і досягненнях, а не на чиїхось симпатіях, кар’єра. Ми пройшли перше читання цього законопроекту й активно працюємо з колегами в парламенті – готуємося до другого читання. І я вражаю, й це не тільки моя думка, а й думка європейських експертів, що в разі прийняття цього закону нам вдасться побудувати професійну, компетентну і незаангажовану державну службу. І тоді це буде інший чиновник", – говорить голова Нацагентства з питань державної служби.

Варіанти вирішення проблеми корупції в Україні пропонувала аудиторія у студії – після серії запитань до експертів. Останніми було обрано три найвдаліші, які ми назвали на початку матеріалу. Скільки їх було загалом, що думають експерти з проводу найдієвіших трьох і як, врешті, ми можемо подолати корупцію, дивіться у відео http://1tv.com.ua/news/channel/69487

Переглядів: 526 | Добавив: serggula | Рейтинг: 5.0/2
Всього коментарів: 0
avatar