Всі новини » 2014 » Вересень » 16 » ЧОМУ В США ПРАКТИЧНО ВІДСУТНЄ ХАБАРНИЦТВО - ФАКТОРИ УСПІХУ
07:59
ЧОМУ В США ПРАКТИЧНО ВІДСУТНЄ ХАБАРНИЦТВО - ФАКТОРИ УСПІХУ

США – країна, що розробила ефективний та жорсткий інструментарій для боротьби з корупцією та хабарництвом на законодавчому рівні. В конституції США 1787 року хабарництво відноситься до розряду найтяжчих злочинів. Звідси витікає перший визначальний фактор ефективності американської системи подолання хабарництва - застосування проти злочинців санкцій найвищого рівня у формі притягнення до кримінальної відповідальності. Така практика у США є набагато ширшою та всеохоплюючою ніж, скажімо, у країнах Європи, де проблемам корупції та хабарництва також приділяють чималої уваги.

Ще одним фактором, що посилює ефективність методів боротьби з хабарництвом є фактична відсутність імунітетів, які давали б можливість посадовим особам уникати покарання за хабарну поведінку. Навіть президент США не є виключенням: відповідно до конституції США за злочини подібного характеру йому може бути об’явлений імпічмент.

Наступним фактором, що сприяє ефективній боротьбі з хабарництвом, є розширене трактування самого поняття «хабар» у американській юридичній практиці. В Кримінальному кодексі України, приміром, досі бракує чіткого визначення цього явища. На практиці під хабарем, як правило, розуміють гроші або інші матеріально цінні речі, котрі надаються посадовій особі для того аби стимулювати її до вчинення певних дій або бездіяльності з метою задоволення певних власних інтересів. У американському законодавстві, зокрема, у ст. 201 Розділу 18 Кодексу Сполучених Штатів, у якості предмета хабара виступає «будь-яка» цінність. Точніше саме слово хабар замінено на словосполучення «будь-яка цінність».

У тій самій 201-й статті знаходимо наступний фактор, що сприяє викоріненню хабарництва. Так, відповідно неї, злочином по факту вважається не лише передача хабара з одних рук у інші, але й пряма чи опосередкована пропозиція чи обіцянка надати «будь-яку цінність», а також пряма чи опосередкована вимога, прохання чи згода отримати або прийняти «будь-яку цінність». Разом з тим злочинним вважається не лише пропозиція дати хабар тому, від кого залежить прийняття потрібного рішення, але і пропозиція або обіцянка надати «цінність» будь-якій іншій особі чи організації. Такий підхід до боротьби з хабарництвом суттєво розширює предметну сферу злочину та є ефективним для викорінення усіх тонких нюансів цього суспільно небезпечного явища.

Вартим уваги фактом є те, що законодавство США передбачає притягнення до відповідальності не тільки за хабарництво, а й за отримання «вдячності» після здійснення певних дій на користь дарувальника. За обвинувачення у хабарництві (bribery) людина отримує до 15 років ув’язнення, а за «вдячність» (gratitude) - максимум 2 роки. Усі ці аспекти чітко прописані у американському законодавстві. Відтак, державний службовець відповідно до ст. 209-210 гл.11 Розділу 18 Кодексу США не може отримувати заробіток або інші додаткові виплати за свої послуги із будь-якого іншого джерела, окрім уряду США. У разі порушення цього правила, державний службовець притягається до відповідальності, а об’єктом зазіхання у даній ситуації виступає сама система державного управління, що зазнає «фатального руйнування». Існування такої системи забезпечується високим середнім рівнем заробітної плати державного службовця у Сполучених Штатах, що приблизно удвічі перевищує середню заробітну плату працівника приватного сектору. В Україні державна служба на сьогодні тримається або на чистому ентузіазмі або на очікуванні щедрих соціальних виплат при досягненні пенсійного віку. Така кон’юнктура виявляється надзвичайно сприятливою для поширення і розвитку практики хабарництва. Реформа державної служби, на яку покладаються великі надії, має враховувати ці недоліки та вчитися на позитивному досвіді боротьби з хабарництвом у США.

Іще одним важливим аспектом американського законодавства по боротьбі із хабарництвом є те, що інтереси власне держави не сприймаються у якості основного об’єкта протиправних дій. Натомість, об’єктами правопорушень визнаються етика комерційних операцій, де б вони не відбувалися, чесність і прозорість підприємницької діяльності, демократичність інститутів влади в усіх країнах, що підписали міжнародні угоди про протидію корупції. Тобто США наголошують на тому, що хабарництво шкодить не тільки окремій державі, а й усьому демократичному світові та ліберальній моделі економіки. Боротьба з хабарництвом визнається справою, що потребує узгодженості, координації та взаємного обміну досвідом між різними країнами світу.

США здійснили великий внесок у побудову міжнародних коаліцій для боротьби з корупцією та хабарництвом. У 1977 році прийняли Закон по боротьбі з корупцією у міжнародній діяльності, що визнавав незаконним підкуп іноземних державних службовців американськими громадянами та компаніями. У результаті такого кроку американські компанії, що були вимушені працювати «по-чесному» у корумпованому оточенні країн «третього світу», понесли величезних збитків. Внесенні у 1988 році поправки до закону не принесли позитивних змін. На цій підставі в США була ініційована кампанія, спрямована на те, щоб змусити інші країни - учасниці ОЕСР оголосити злочином надання хабарів іноземним чиновникам. Ця кампанія виявилася успішною і у 1997 році була прийнята Конвенція ОЕСР про боротьбу з підкупом іноземних посадових осіб при здійсненні міжнародних ділових операціях, направлена на заохочення санкцій проти хабарництва у міжнародних комерційних угодах. Конвенція стала багато в чому відкритою рекомендацією до імплементації на національному рівні окремими країнами тих норм, які на практиці уже застосовувалися у США. Зокрема, Ст. 1 Конвенції закликає усіх учасників до встановлення кримінальної відповідальності за «хабарництво» під час здійснення міжнародних ділових операцій. Іще один приклад запозичення американського досвіду – визнання у конвенції ОЕСР юридичної особи можливим суб’єктом активного підкупу. Зокрема у Ст. 2, 3 знаходимо наступне: «Кожна Сторона вживатиме всіх необхідних заходів для того, щоб визначити відповідальність юридичних осіб за підкуп посадової особи іноземної держави у відповідності зі своїми правовими принципами. …У разі, якщо відповідно до правовою системою даної Сторони кримінальна відповідальність незастосовна до юридичних осіб, то ця Сторона повинна вжити заходів до того, щоб добитися застосування ефективних, пропорційних та суворих некримінальних санкцій, фінансові».

Підсумовуючи, варто зазначити, що американське законодавство визначається особливою структурою. Однак і федеральне кримінальне законодавство, і кримінальне законодавство окремих штатів передбачають відповідальність за хабарництво, утворюючи цілу систему протидії та боротьби з цим явищем. Основна особливість цієї системи – широке та вичерпне трактування самого поняття хабара, процесу його передачі та задіяних суб’єктів, що допомагає найбільш повно охопити коло злочинної діяльності та притягнути до відповідальності порушників. Існування системи забезпечується жорстким законодавчо прописаним режимом санкцій. Ще одним фактором ефективності американського законодавства проти хабарництва є його здатність впливати на формування та просування міжнародних норм.

Очевидно, щоб подібні правила запрацювали в Україні нам потрібно самим почати ефективну боротьбу проти хабарництва у різних сферах професійного та особистого життя. Для цього громадськими активістами нашої країни був створений національний Рух «Ні хабарництву! Я не даю і не беру хабарів» до якого ми закликаємо Вас долучитися.

Волонтер Руху «Ні хабарництву! Я не даю і не беру хабарів»

Каріна Гордієнко

Використані джерела:

  1. 18 U.S. Code § 201 - Bribery of public officials and witnesses // Legal Information Institute. - http://www.law.cornell.edu/uscode/text/18/201
  2. Nickerson Kathryn. International Enforcement of the OECD Antibribery Convention // Federal Ethics Report, March 2005. - Volume 12, Issue 3. - http://www.osec.doc.gov/ogc/occic/Fed%20Ethics%20Report%20OECD.pdf
  3. Конвенция по борьбе с подкупом должностных лиц иностранных государств при проведении международных деловых операций, 21 ноября 1997 года. - http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/998_154
  4. Андрианов В.Д. Практика и методы борьбы с коррупцией в США. - http://www.baturin.viperson.ru/wind.php?ID=631764&soch=1
  5. Денисов С.А. Совершенствование уголовно-правовых средств противодействия коррупции в России на основании использования опыта Соединенных Штатов //Уголовная юстиция: состояние и пути развития: Региональная научно-практическая конференция. Тюмень: Издательско-полиграфический центр «Экспресс», 2003. С. 240-243.- Электронный доступ: http://sartraccc.ru/print.php?print_file=Pub/denisov%2816%29.htm
  6. Карабанов А. Л., Мелькин С. К. Современные проблемы противодействия коррупции. Уголовно-правовой и криминологический аспекты, 2009. – Москва: Волтерс Клувер. – 200 с.

 

Переглядів: 1266 | Добавив: serggula | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
avatar